Кожен з батьків хоче, щоб його дитина добре розвивалася інтелектуально: читала, рахувала, мислила на рівні своїх однолітків. Але є дещо не менш важливе, про що іноді забувають — емоційний інтелект.
Розпізнавати свої емоції й давати їм раду — завдання не з легких навіть для нас, дорослих, що вже казати про малечу. Тому сьогодні розберемося, як розвинути емоційний інтелект дитини та які дієві вправи варто спробувати.
Дослідження показують, що одного лише високого IQ недостатньо для успішного навчання, спілкування та взаємодії з іншими. Дитина може бути дуже кмітливою, але водночас не вміти справлятися з гнівом, знаходити спільну мову з близькими чи вчасно просити про допомогу.
Емоційний інтелект (EQ) — це вміння розуміти свої почуття, приймати їх, здатність з ними впоратися і при цьому не забувати про почуття інших людей поруч.
Дитина з розвиненим емоційним інтелектом:
Емоційний інтелект у дитини — це не про «зручність». Він про те, щоб малюк виріс людиною, яка вміє домовлятися, співпереживати та підтримувати здорові стосунки.
Якщо хочете швидко розібратися в темі — подивіться коротке відео з дитячою та сімейною психологинею Олесею Галенко, де вона пояснює, що таке емоційний інтелект і чому варто приділяти йому увагу.
Емоційний інтелект допомагає дитині відповісти на п’ять важливих запитань:
Можна виділити кілька основних складових EQ, які батьки можуть поступово розвивати разом із дитиною:
| Складова EQ | Про що це? | Як розвивати емоційний інтелект? |
|---|---|---|
| Самосвідомість | Розуміти себе: «Я зараз злюся», «Мені страшно», «Я засмучений». | Називайте емоції разом із дитиною. |
| Саморегуляція | Вміти заспокоюватися та знаходити безпечний спосіб виразити свої почуття. | Показувати прості способи заспокоїтися: зробити паузу, подихати, обійнятися, поговорити. |
| Мотивація | Помічати власний прогрес і радіти тому, що вже вдалося. | Хвалити не лише результат, а й зусилля: «Ти не здався і спробував ще раз». |
| Емпатія | Помічати емоції інших людей, розуміти їхній стан і співпереживати. | Обговорювати почуття героїв книжок і мультфільмів: «Як ти думаєш, чому він засмучений?» |
| Соціалізація | Спілкуватися, слухати, домовлятися, вирішувати конфлікти та поважати межі. | Дайте дитині можливість самій домовлятися під час гри. Наприклад, вирішувати, хто першим бере іграшку або як поділитися нею. Якщо виникають труднощі, допоможіть знайти компроміс. |
Усі ці навички розвиваються поступово. Від дитини не варто очікувати ідеального контролю над емоціями — важливо, щоб поруч був дорослий, готовий допомогти їй зрозуміти власні почуття.
Більше про фактори, що впливають на розвиток емоційного інтелекту у дітей, розповідали у нашій окремій статті.
Діти починають розрізняти базові емоції ще в ранньому віці. Уже приблизно у 2–3 роки вони можуть відчувати радість, сум, страх чи злість, хоча ще не завжди вміють правильно їх назвати.
Про здоровий розвиток емоційного інтелекту говорять кілька простих, але показових речей.
Якщо в родині емоції прийнято ігнорувати або пригнічувати, дитина поступово вчиться ховати те, що відчуває.
Ознаки низького емоційного інтелекту у дитини можуть бути такі:
Якщо є сильне занепокоєння (постійна агресія, повна відсутність емпатії, труднощі з розпізнаванням базових емоцій), варто проконсультуватися з дитячим психологом — фахівець допоможе краще зрозуміти причини таких проявів.
Для розвитку емоційного інтелекту не потрібні довгі повчальні розмови. Багато корисного можна освоювати через гру.
Нижче зібрали вправи, які можна робити наодинці з дитиною вдома, а деякі легко перетворити на веселу активність на дитячому святі чи в компанії друзів.
Вік: від 3 років
Ця гра — чудовий приклад того, як розвивати емоційний інтелект дитини вже змалку. Називайте емоцію — радість, сум, страх, злість, здивування, а дитина має показати її без слів: мімікою, рухами чи позою.
Можна використовувати дзеркало: дитина дивиться на себе й пробує показати різні емоції. Така практика допомагає звертати увагу на міміку та інші невербальні сигнали.
Що розвиває: розпізнавання емоцій та увагу до мови тіла.
Вік: від 3 років.
Запропонуйте дитині уявити, що її настрій сьогодні схожий на погоду. Сонячно? Хмарно? Дощить? А може, всередині справжня гроза?
Наприклад: «Я сьогодні як сонечко, бо ми з бабусею ходили гуляти». «А в мене хмарно, бо я посварився з другом».
Такий образ допомагає дитині говорити про свій стан простіше, особливо коли їй складно підібрати точні слова. І це не обов’язково має бути розмова — дитина може й намалювати свою «погоду»: сонце, хмаринку чи блискавку. Малюнок часто передає емоції навіть краще за слова, а ще це один із простих способів, як розвинути емоційний інтелект малюка через творчість.
Що розвиває: самосвідомість.
Вік: від 4 років
Зберіть разом «аварійний набір» речей, які допомагають дитині заспокоїтися: м’яка іграшка, улюблена книжка чи розмальовка тощо.
Коли настане складний момент, можна запропонувати: «Хочеш піти до своєї коробки й вибрати щось, що тобі зараз допоможе?»
Що розвиває: саморегуляцію, усвідомлення власних потреб, навички подолання стресу.
Вік: від 5 років.
Тут можна розігрувати маленькі життєві сценки. Наприклад: «Твій друг забрав іграшку, якою ти грався. Що ти відчуєш? Що можеш йому сказати?». «Ти бачиш, що інша дитина сидить сама й сумує. Що можна зробити?».
Чим більше життєвих ситуацій дитина програє в безпечній обстановці, тим впевненіше почуватиметься в реальному житті.
Що розвиває: емпатію, саморегуляцію та соціальні навички.
Вік: від 6 років
Одна дитина сідає спиною до групи, а решта по черзі говорять про неї щось хороше. Це може бути риса характеру, добрий вчинок, допомога комусь або просто те, що їм подобається в цій людині. Наприклад: «Мені подобається, що ти завжди ділишся», «Ти вмієш смішно жартувати» тощо.
Потім можна помінятися, щоб кожна дитина побула в центрі уваги.
Що розвиває: емпатію, уважність до сильних сторін інших людей, вміння приймати позитивні слова на свою адресу.
Вік: від 8 років
Запропонуйте дитині згадати ситуацію, у якій вона сильно засмутилася, розлютилася або посварилася з кимось. А потім написати собі невеликий лист — так, ніби вона підтримує хорошого друга.
Можна почати просто: «Привіт! Я знаю, що тобі зараз нелегко…»
А далі — розповісти, що сталося, що хотілося б змінити в ситуації і що можна зробити, щоб стало трохи легше.
Що розвиває: емоційну стійкість, самопідтримку та саморегуляцію.
Вік: від 8 років
Запропонуйте дитині зробити власний «колаж цінностей». Дайте журнали, старі листівки, наклейки, фотографії та кольорові олівці. Нехай вона вирізає картинки, слова й фрази, які відгукуються, або малює власні символи.
Наприклад, картинки з обіймами, спільними іграми можуть означати дружбу, зображення літака — любов до подорожей і свободи, песика чи котика — турботу, а книжка — цікавість і бажання дізнаватися нове.
Коли колаж готовий, влаштуйте невеличку розмову-екскурсію: «Чому ти вибрав саме цю картинку?», «Що для тебе означає дружба?», «Що ти найбільше цінуєш у людях?».
Це один із тих форматів, де емоційний інтелект для дітей розвивається невимушено — через творчість, а не серйозні розмови за столом.
Що розвиває: самосвідомість, уміння розуміти власні цінності.
Крім вправ, розвитку емоційного інтелекту дитини можуть допомогти й прості щоденні речі. Наприклад, спільне слухання пісень вчить звертати увагу на те, як звуки впливають на настрій, і підбирати музику під емоції — веселу, коли хочеться потанцювати, або спокійну, коли треба заспокоїтися.
Турбота про тварину і спроби зрозуміти її стан — ще один природний спосіб розвивати емоційний інтелект, адже дитина вчиться співчувати й зчитувати емоції без слів.
Уміння розуміти свій внутрішній стан не з’являється після однієї гри чи вправи — воно потроху росте у звичайних сімейних моментах. Коли ми замістиь «не плач» допомагаємо зрозуміти, що сталося. Коли не сваримо за злість, а показуємо, як із нею впоратися.
Дитина вчиться не тому, що ми розповідаємо їй про емоції, а тому, як ми поводимося з ними щодня. І, можливо, найкраще, що ми можемо їй дати, — це відчуття: зі мною все гаразд, мої почуття важливі, а поруч є люди, з якими можна бути собою.
Коментарі
Поділіться своїм досвідом у коментарях першими!