1. Самоаналіз

Нехай дитина проаналізує свої:

• Інтереси: Що їй цікаво? Що полюбляє робити у вільний час?
• Сильні сторони: У чому вона добре розбирається? Які предмети даються легко?
• Цінності: Що для неї важливо — стабільність, творчість, допомога людям, гроші, вплив?
• Тип темпераменту і характеру: Наприклад, інтроверт чи екстраверт, лідер чи виконавець.

2. Психологічні тести

Вони допомагають краще зрозуміти свої здібності, тип мислення та професійні нахили.

Популярні тести:

• Тест Голланда (RIASEC): Визначає тип професійних інтересів.
• MBTI (16 типів особистості): Досліджує, як ти приймаєш рішення та взаємодієш із світом.
• Тест на здібності (наприклад, IQ, логічне мислення, просторове мислення).
• Тест «Карта інтересів» або «Кольорові професії» (для підлітків).

3. Консультація з профорієнтологом або кар’єрним консультантом

Фахівець з досівдом та знаннями можливих варіантів подальшого навчання допоможе:

• Інтерпретувати результати тестів.
• Провести глибинну бесіду.
• Запропонувати перелік підходящих професій.
• Побудувати план розвитку (освіта → перший досвід → робота).

4. Знайомство з професіями

Запропонуйте:

• Пройти онлайн-курси або вебінари з різних сфер.
• Подивитись інтерв’ю або блоги людей різних професій.
• Поспілкуватися з фахівцями.
• Відвідати «День відкритих дверей» у навчальному закладі чи компанії.

5. Практика і проби

Профорієнтація — це не разовий вибір, а поступове пізнання себе через дії. Дитина має пробувати різні ролі, проєкти, активності, щоб відчути, що це її діло. Нехай це буде волонтерство, стажування, але їй потрібно зануритись у цю сферу аби краще зрозуміти і пізнати її. Наприклад, якщо дитина хоче стати кухарем чи мати свій ресторан, нехай спочатку попрацює помічником кухаря чи офіціантом.

Профорієнтація — це не лише вибір професії, а вибір шляху, який можна коригувати. Важливо бути гнучким і відкритим до змін. Якщо щось не виправдало очікування, нічого страшного, треба шукати далі.