Які проблеми з травленням можуть бути у малюка до року
                            Зміст статті
Ольга Пилипенко,
педіатр та алерголог ШБ «Антошка»
Травна система новонародженого ще незріла і тільки починає адаптуватися до позаутробного життя. Саме тому в перші місяці життя дитини можуть виникати зригування, коліки, здуття животика чи часті випорожнення. Усе це часто є нормальною частиною розвитку, але варто розуміти, як саме працює травлення малюка.
Травлення у новонароджених та грудних дітей: що важливо знати батькам
1. Ротова порожнина
Травлення починається в роті. Проте у новонародженого:
- слинні залози ще працюють дуже слабо, слини виділяється мало;
 - слина не містить достатньо ферментів, які допомагають розщеплювати їжу (як у дорослих);
 - жування як таке відсутнє — малюк тільки смокче (рефлекс закладений із народження).
 
Важливо: процес смоктання стимулює роботу шлунка і кишечника, тому дуже корисний для розвитку травлення.
2. Стравохід та шлунок
- Стравохід у дітей вузький і короткий.
 - Між шлунком і стравоходом знаходиться кардіальний сфінктер — м’яз, який має утримувати їжу в шлунку. У немовлят він ще недорозвинений, тому часто виникають зригування.
 - Шлунок у новонародженого дуже маленький:
 
– у перші дні вміщає лише 5–10 мл молока;
– до кінця першого місяця — близько 80–100 мл.
Важливо: через невеликий обсяг шлунка дитина їсть часто .
3. Ферменти та травлення їжі
У дітей основні травні ферменти працюють набагато слабше, ніж у дорослих:
- ферменти шлунка, печінки, підшлункової залози — тільки починають дозрівати в перші місяці життя ;
 - лактаза — фермент, що розщеплює молочний цукор (лактозу), може бути в дефіциті чи не в достатній кількості— в свою чергу це викликає лактазну недостатність;
 - ферменти, що розщеплюють білки, жири, вуглеводи — менш активні.
 
Нормальні прояви в перші місяці життя:
- зригування;
 - метеоризм (газики);
 - коліки;
 - неоформлений стілець до кількох разів на добу (особливо у дітей на ГВ).
 
4. Кишківник і мікрофлора
- У момент народження кишківник практично стерильний.
 - Перші бактерії дитина отримує при проходженні через родові шляхи.
 - Далі кишківник заселяється корисною мікрофлорою — біфідо- і лактобактеріями.
 - Мікрофлора відіграє величезну роль:
 - допомагає перетравлювати їжу;
 - зміцнює імунітет;
 - захищає від патогенних мікроорганізмів;
 
Роль харчування
Грудне вигодовування:
- ідеально підходить для травної системи немовляти;
 - грудне молоко містить всі необхідні ферменти, пробіотики, імунні клітини;
 - знижує ризик розвитку колік, алергій та інфекцій.
 
Адаптовані суміші:
- створені максимально наближеними до складу грудного молока, але не містять імунних комплексів та ферментів;
 - існують лікувальні для харчування дітей при певних станах(алергія, коліки, ГЕРХ, непереносимість лактози)
 - суміші пре- або для недоношених дітей
 
Основні помилки в харчуванні, які найчастіше провокують розлади травлення
- часті безпідставні зміни сумішей;
 - введення немовлятам цільного коров’ячого або козиного молока;
 - відсутність спостереження за дитиною, симптоматикою її стану і раціоном харчування.
 
Безпечні та небезпечні стани дитини
Що вважається функціональними порушеннями (тобто тим, що часто буває і зазвичай не є небезпечним)
- здуття животика, газики, бурчання;
 - легкі коліки (плач без інших симптомів);
 - зригування після годування (1–2 ч. ложки молока);
 - зміна частоти випорожнень (наприклад, раз у кілька днів або кілька разів на день);
 - м’які запори, які не викликають болю чи тривоги у дитини.
 - У таких випадках зазвичай достатньо звернутися до вашого педіатра, який спостерігає дитину. Лікар порадить:
 - як коригувати годування;
 - як робити масаж животика;
 - як підтримати комфорт дитини.
 
А коли мова йде вже про патологічні порушення, потрібне дообстеження дитини:
- блювання фонтаком (а не просто зригування);
 - часті проноси або стілець зі слизом, кров’ю;
 - тривалі закрепи, що супроводжуються болем, плачем, здуттям;
 - підвищення температури без інших ознак застуди;
 - дитина погано набирає вагу або навіть втрачає її.
 
У таких випадках потрібно звернутися до педіатра, гастроентеролога або дитячого хірурга — щоб точно з’ясувати причину і отримати правильне лікування.
Важливо бути уважними, спостерігати за дитиною і довіряти своєму лікарю. А головне — дбати про емоційний комфорт і любов у родині.
Коментарі
Ще немає коментарів!