Олеся Галенко,

дитячий психолог

Криза 3 років у дитини – це важливий етап у її розвитку, пов’язаний із формуванням її особистості та прагненням до самостійності. Під час цього періоду діти починають усвідомлювати свою незалежність і часто  проявляють упертість, капризи, та прагнення до самостійності. Цей етап може бути складнім як для дітей, так і для батьків. Дитина починає розуміти, що вона окрема особистість і починає протестувати проти обмежень, які встановлюють батьки. На цьому етапі дитина починає активно використовувати слово «Ні», відстоюючи свою незалежність.

Ця криза у когось починається в 2,5 роки, у когось ближче до 4 років. Тривалість також індивідуальна – від кількох місяців до року чи навіть більше, залежно від темпераменту дитини, стилю виховання та реакції батьків.

Причини кризи трьох років

Однією з головних причин кризи трьох років є інтенсивний розвиток пізнавальних здібностей та емоційної сфери дитини. Малюк стає більш активним у своїх прагненнях до самовираження і вперше усвідомлює свою відокремленість від інших людей, зокрема від батьків. Це усвідомлення може викликати страхи та тривоги, що призводить до емоційних сплесків і нестабільної поведінки.

Відчуття «Я САМ»  супроводжується конфліктами з дорослими, адже дитина прагне діяти за власними правилами, навіть якщо вони суперечать звичним нормам або вимогам дорослих.

Основні особливості кризи трьох років

• Супротив і упертість. Дитина починає активно відстоювати свої бажання та інтереси, нерідко всупереч вимогам батьків. Це виражається у відмові виконувати прохання та накази, що може стати причиною конфліктів
• Капризи та істерики. Часті істерики та капризи є звичайним проявом кризи. Діти можуть легко засмучуватись, якщо не отримують бажаного
• Прагнення до самостійності. У трирічному віці діти починають проявляти бажання робити все самостійно, будь то одягання, їжа або ігри. Це важливо підтримувати та заохочувати, оскільки це сприяє розвитку впевненості в собі
• Експериментування з межами. Діти досліджують межі дозволеного и перевіряють наскільки далеко вони зможуть зайти. Це може включати порушення встановлених правил та перевірку реакції дорослих.

Ці прояви не обов’язково будуть присутні всі одночасно – у кожної дитини криза проходить по-своєму.

Як підтримати дитину під час кризи трьох років

• Терпіння та розуміння. Важливо зберігати терпіння та розуміти, що це тимчасовий етап. Намагайтеся не реагувати агресивно на упертість та капризи дитини.
• Встановлення чітких меж. Діти потребуюсь ясних і чітких правил. Встановлюйте межі та стежте за їх дотриманням, але не забувайте проявляти гнучкість, коли це необхідно.
• Заохочення самостійності. Дозволяйте дитині робити те, що вона може зробити сама. Це допоможе їй почуватися більш впевненою та незалежною.
• Вираження емоцій. Допомагайте дитині виражати свої емоції словами, а не діями. Навчайте її розпізнавати та називати свої почуття.
• Ігри та спільне проведення часу.

Чому це важливо?

Криза 3 років – це не просто «складний вік», а необхідний етап становлення особистості. Саму в цей час у дитини закладаються основи впевненості в собі, незалежності та вміння домовлятися з іншими. Те, як батьки поводяться під час кризи, значною мірою впливає на майбутній характер малюка. Надмірна строгість може привести  до невпевненості чи замкнутості, а розумна підтримка – до формування сильної та гармонійної особистості.

Криза 3 років – це час, коли дитина намагається встановити свою незалежність і відокремити себе від дорослих. Батьки повинні бути готові до змін і підтримувати дитину в цей період, забезпечуючи баланс між свободою і дисципліною. Розуміння потреб і емоцій дитини допоможе пройти через цей складний, але необхідний етап без значних  труднощів для обох сторін. Батьківська любов, розуміння та підтримка – це те, що допоможе дитині відчути себе впевненою та щасливою людиною.