Які проблеми з травленням можуть бути у малюка до року

Ольга Пилипенко,

педіатр та алерголог ШБ «Антошка»

Травна система новонародженого ще незріла і тільки починає адаптуватися до позаутробного життя. Саме тому в перші місяці життя дитини можуть виникати зригування, коліки, здуття животика чи часті випорожнення. Усе це часто є нормальною частиною розвитку, але варто розуміти, як саме працює травлення малюка.

Травлення у новонароджених та грудних дітей: що важливо знати батькам

1. Ротова порожнина

Травлення починається в роті. Проте у новонародженого:

слинні залози ще працюють дуже слабо, слини виділяється мало;
слина не містить достатньо ферментів, які допомагають розщеплювати їжу (як у дорослих);
жування як таке відсутнє — малюк тільки смокче (рефлекс закладений із народження).

Важливо: процес смоктання стимулює роботу шлунка і кишечника, тому дуже корисний для розвитку травлення.

2. Стравохід та шлунок

Стравохід у дітей вузький і короткий.
Між шлунком і стравоходом знаходиться кардіальний сфінктер — м'яз, який має утримувати їжу в шлунку. У немовлят він ще недорозвинений, тому часто виникають зригування.
Шлунок у новонародженого дуже маленький:

- у перші дні вміщає лише 5–10 мл молока;

- до кінця першого місяця — близько 80–100 мл.

Важливо: через невеликий обсяг шлунка дитина їсть часто .

3. Ферменти та травлення їжі

У дітей основні травні ферменти працюють набагато слабше, ніж у дорослих:

ферменти шлунка, печінки, підшлункової залози — тільки починають дозрівати в перші місяці життя ;
лактаза — фермент, що розщеплює молочний цукор (лактозу), може бути в дефіциті чи не в достатній кількості— в свою чергу це викликає лактазну недостатність;
ферменти, що розщеплюють білки, жири, вуглеводи — менш активні.

Нормальні прояви в перші місяці життя:

зригування;
метеоризм (газики);
коліки;
неоформлений стілець до кількох разів на добу (особливо у дітей на ГВ).

4. Кишківник і мікрофлора

У момент народження кишківник практично стерильний.
Перші бактерії дитина отримує при проходженні через родові шляхи.
Далі кишківник заселяється корисною мікрофлорою — біфідо- і лактобактеріями.
Мікрофлора відіграє величезну роль:
допомагає перетравлювати їжу;
зміцнює імунітет;
захищає від патогенних мікроорганізмів;

Роль харчування

Грудне вигодовування:

ідеально підходить для травної системи немовляти;
грудне молоко містить всі необхідні ферменти, пробіотики, імунні клітини;
знижує ризик розвитку колік, алергій та інфекцій.

Адаптовані суміші:

створені максимально наближеними до складу грудного молока, але не містять імунних комплексів та ферментів;
існують лікувальні для харчування дітей при певних станах(алергія, коліки, ГЕРХ, непереносимість лактози)
суміші пре- або для недоношених дітей

Основні помилки в харчуванні, які найчастіше провокують розлади травлення

часті безпідставні зміни сумішей;
введення немовлятам цільного коров'ячого або козиного молока;
відсутність спостереження за дитиною, симптоматикою її стану і раціоном харчування.

Безпечні та небезпечні стани дитини

Що вважається функціональними порушеннями (тобто тим, що часто буває і зазвичай не є небезпечним)

здуття животика, газики, бурчання;
легкі коліки (плач без інших симптомів);
зригування після годування (1–2 ч. ложки молока);
зміна частоти випорожнень (наприклад, раз у кілька днів або кілька разів на день);
м’які запори, які не викликають болю чи тривоги у дитини.
У таких випадках зазвичай достатньо звернутися до вашого педіатра, який спостерігає дитину. Лікар порадить:
як коригувати годування;
як робити масаж животика;
як підтримати комфорт дитини.

А коли мова йде вже про патологічні порушення, потрібне дообстеження дитини:

блювання фонтаком (а не просто зригування);
часті проноси або стілець зі слизом, кров'ю;
тривалі закрепи, що супроводжуються болем, плачем, здуттям;
підвищення температури без інших ознак застуди;
дитина погано набирає вагу або навіть втрачає її.

У таких випадках потрібно звернутися до педіатра, гастроентеролога або дитячого хірурга — щоб точно з’ясувати причину і отримати правильне лікування.

Важливо бути уважними, спостерігати за дитиною і довіряти своєму лікарю. А головне — дбати про емоційний комфорт і любов у родині.