1. Слухайте та проявляйте емпатію. Істерика часто є спробою дитини привернути вашу увагу та отримати бажане. Важливо не піддаватися на емоційний маніпуляції, а натомість підходити до дитини, слухати її і показувати, що ви розумієте її почуття. Висловіть підтримку: «Я бачу, що тобі зараз дуже складно, давай поговоримо про це».
2. Забезпечте фізичний контакт і підтримк. Коли дитина переживає сильні емоції, фізичний контакт може допомогти заспокоїтися. Обійміть її, погладьте по голові або тримайте за руку. Це створює відчуття безпеки та підтримки, яке допоможе дитині зменшити стрес.
3. Дозвольте виразити емоції в межах дозволеного. Діти потребують можливості «виплескати» емоції, і важливо дати їм простір для цього. Проте, варто встановити межі: «Ми можемо поплакати ще кілька хвилин, а потім спробуємо знайти рішення разом».
4. Окресліть кордони простору. Іноді істерика відбувається через незручне місце чи ситуацію. Якщо дитина почала плакати в громадському місці, спокійно поясніть: «Ми можемо вийти на вулицю і там спокійно поплакати. Тут багато людей, і нам треба бути ввічливими». Це дасть дитині відчуття контролю над ситуацією.
5. Переведіть увагу на інший об’єкт чи діяльність. Якщо дитина почала розлючено плакати через якусь річ чи ситуацію, спробуйте переключити її увагу на щось нове та цікаве. Наприклад, покажіть їй цікаву іграшку або запитайте, що вона хоче зробити зараз, щоб змінити її фокус.
6. Станьте «магічними» героями. Можна зробити зупинку сліз веселою грою. Пропонуйте дитині подивитися, як її сльози «зникають», використовуючи хустинку або серветку, перетворюючи цей процес на цікаву та позитивну гру.
7. Залучіть їжу як відволікаючий фактор. Для багатьох дітей їжа може стати не лише фізичним заспокоєнням, але й емоційним. Якщо дитина плаче, запропонуйте їй здорову закуску чи улюблене ласощі, що допоможе переключити увагу та заспокоїти.
8. Використовуйте воду як заспокійливий засіб. Вода здатна допомогти зняти стрес і заспокоїти нервову систему. Можна запропонувати дитині попити води або обмити обличчя прохолодною водою, що часто ефективно допомагає зменшити емоційну напругу.
9. Погляньте на ситуацію з гумором. Іноді, коли емоції дитини загострюються, спроба вивести її з цієї ситуації за допомогою гумору може бути дуже ефективною. Наприклад, ви можете зробити щось несподіване та смішне (випадково впасти або вжити смішний голос). Це може допомогти дитині відволіктися від своїх емоцій і почати сміятися.
10. Використовуйте дихальні вправи Дихання — це потужний інструмент для заспокоєння. Ви можете навчити дитину простим дихальним технікам, таким як «глибоке дихання через ніс» або «дихання, як у кульці» (надування уявного кульки при вдиху та видиху). Це допомагає дитині заспокоїтися, фокусуючи увагу на контрольованому диханні.
11. Запропонуйте варіанти для вибору. Діти часто проявляють емоційну реакцію через відчуття контролю. Давайте їм можливість вибору, навіть у маленьких речах. Наприклад, «Ти хочеш одягти червоні чи сині черевики?» або «Ти хочеш грати з цією іграшкою чи з тією?» Це допомагає дитині відчути себе важливою і менш безпорадною, що може знизити рівень стресу.
12. Створіть “тишу” за допомогою музики. Музика може мати заспокійливий ефект на дитину. Ввімкніть заспокійливу музику або звуки природи (наприклад, дощ або хвилі), це може допомогти дитині знизити емоційну напругу. Використання звуків, що створюють атмосферу спокою, може мати дуже позитивний ефект.
13. Створіть безпечну «пісочницю емоцій». Дітям часто допомагає створення фізичного простору, де вони можуть відчути себе в безпеці. Розташуйте навколо м’які іграшки, ковдри або подушки, і скажіть, що це місце, де можна вільно виражати емоції без страху чи осуду.
14. Залучіть активність для виведення енергії. Фізична активність може бути чудовим способом для дитини, щоб виплеснути свої емоції. Пропонуйте їй побігати, пострибати або навіть разом виконати кілька простих фізичних вправ. Це допоможе вивільнити напругу і знизити рівень стресу.
15. Поступово повертайте до звичайного ритму. Після того як дитина заспокоїлася, важливо допомогти їй повернутися до звичного ритму. Поговоріть з нею спокійно, наголосивши на тому, що сталося, пояснивши, як можна справлятися з емоціями у майбутньому, і допоможіть повернутись до звичних занять чи рутин.

Кожна дитина унікальна, тому деякі методи можуть працювати краще за інші. Спробуйте різні підходи та знайдіть той, який найкраще підходить саме вашій дитині. Пам’ятайте, що в таких ситуаціях важливо зберігати спокій та самоконтроль. Це допоможе дитині навчитися регулювати свої емоції, а вам – ефективно підтримувати її в складні моменти.