Фізичний розвиток

По-перше, звертаємо увагу на фізичний розвиток, чи відповідає він віку дитини. Це можна зробити під час медичного огляду, обов’язкового перед вступом до школи.  Як правило батьки знають про особливості розвитку своєї дитини. Якщо дитина трохи запізнюється за фізичним розвитком, часто хворіє чи має хронічні захворювання, звичайно краще йти до школи якомога пізніше. Тоді дитині буде легше навчатися, вона не буде відставати від інших. Тому що фізичний стан також значною мірою впливає на концентрацію і увагу дитини.

Широко відомо, що зміна зубів і довжина кісті руки є фізіологічною ознакою готовності до школи. Довжину кісті можна виміряти, торкнувшись кінчиками пальців протилежного вуха через верхівку голови, це так званий «філіппінський тест». Така довжина кісті дозволяє ефективніше опанувати навик письма.

Фізичний стан можна підвищити, організувавши правильний режим дня, збалансоване корисне харчування, довгі регулярні прогулянки на свіжому повітрі, фізичні вправи з огляду на вік і можливості дитини, тривалий сон протягом 10 годин на добу.

Важливо розуміти, що кожна дитина розвивається індивідуально, буває так, що біологічний вік не співпадає з паспортним. І така різниця може коливатися в рамках двох років. Тобто шестирічна дитина може бути за біологічним віком 3-4 років.

Психологічний стан

По-друге, звертаємо увагу на психологічний стан і соціальні навички.    

     Для школи потрібно дорости й психологічно. І тут варто зазначити, що неможливо переоцінити важливість дитячої гри. Для гармонійного розвитку дитини дуже важливо «награтися». Тоді процес переходу до школи пройде гармонійно і природньо. Саме в сюжетно-рольових іграх  відбувається  всебічний розвиток дитини природним способом. Дитина насолоджується грою, розвиває фантазію і уяву, вчиться комунікувати з іншими дітьми, встановлювати і виконувати правила, розв’язувати конфліктні ситуації, програвати, вигравати, домовлятися і т.д.

Тобто ведуча діяльність дошкільнят – це гра. Шкільне навчання суттєво обмежує ігрову діяльність, і вимагає від дитини робити те, що не завжди цікаво чи хочеться. Треба уважно слухати вчителя, виконувати завдання, сидіти протягом довгого часу за партою, робити домашні завдання.

Важливо розуміти, що перехід від ігрової до учбової діяльності відбувається в тому числі з дозріванням мозку, а саме так знаних лобових долей. Вони дозріють у більшості в 7 років, а у деяких в 6. Тому й з’явилося це правило – у 7 років йти до школи! Саме лобні долі дозволяють дитини контролювати себе, впоратися з емоціями і робити те, що не хочеться робити, але треба. В психології це називають довільність («не хочу, але роблю»). Тобто, це пов’язано суто з фізіологічною зрілістю мозку.

Часто можна побачити першачків, які приходять в школу з іграшками або грають з олівчиками, гумками чи ручками, не можуть висидіти урок, слухати учителя і відволікають сусідів по парті. Їм складно навчатися, тому важливо, щоб дитина «награлася», щоб дозрів її мозок. Дошкільне дитинство дуже важлива і неповторна мить життя, єдиний час справжньої безтурботності і  щастя, немає сенсу  обкрадати цей чудесний період заради того, щоб закінчити школу раніше на рік. Це не призведе до скорішого дорослішання, а скоріше навпаки.

Батьків також зазвичай цікавить, а як психотерапевт на обов’язковому огляді перед школою визначає готовність дитини. Для виявлення готовності до школи спеціаліст задає декілька питань. На що звертає увагу психотерапевт?

• Дитина спокійно себе веде у незнайомій обстановці з незнайомою людиною.
• Розуміє мову та відповідає на прості питання (Як звати? Скільки років? Де мешкає?)
• Має ознаки логічного мислення (Чим вовк відрізняється від собаки?)
• Може відтворювати зразок.

Сподіваюсь, зміст цієї статті допоможе вам зробити вірний висновок стосовно готовності вашої дитини для школи. У будь-якому випадку ви можете зробити свій внесок у цю справу і подбати про розвиток дитини у цьому віці. Як саме – читайте у моєму наступному дописі про підготовку до школи.