Піодермія у дітей

Нажаль, піодермія може зустрічатися і у маленьких дітей, що обумовлено особливостями шкіри малюків.

Шкіра малюків дуже тонка (у 5 разів тонша за дорослу), вразлива та схильна до сухості через незрілі сальні й потові залози та слабкий захисний бар’єр, що робить її легко проникною, чутливою до подразників, інфекцій та УФ-випромінювання, а також погано регулює температуру тіла, тому потребує делікатного догляду, зволоження та захисту від перегріву чи переохолодження. 

Клінічна картина піодермії може бути досить різноманітною, оскільки її симптоми багато в чому залежать від виду збудника, локалізації та глибини ураження.

Основні ознаки

Основними ознаками хвороби є:

• гнійні висипання на шкірі;
• запалення шкірних покривів;
• сухість та лущення шкіри;
• на місці висипань можуть утворюватися скоринки, виразки, ерозії та пігментні плями;
• при стрептококової піодермії на гладких ділянках шкіри виникають бульбашки з рідиною. Ці бульбашки оточені запаленням, вони можуть лопатися при дотику і покритися сіруватою кірочкою.

Дерматит Ріттера, або ексфоліативний дерматит, — це тяжке бактеріальне захворювання шкіри, що найчастіше вражає новонароджених (особливо недоношених та ослаблених), спричинене токсинами золотистого стафілокока, яке проявляється почервонінням, відшаруванням та лущенням епідермісу, утворюючи стан, схожий на сильний опік, і вимагає негайного лікування антибіотиками. 

Імпетиго — це інфекційне бактеріальне захворювання шкіри, що вражає поверхневі її шари. Воно є одним із найпоширеніших шкірних інфекцій у дітей, хоча може зустрічатися і у дорослих, особливо тих, хто має ослаблений імунітет або вже існуючі пошкодження шкіри. Імпетиго характеризується виникненням на шкірі висипань, які швидко переходять у гнійники та утворюють характерні жовті кірки.

Захворювання може виникати як на первинно здоровій шкірі, так і в місцях укусів, травм або на тлі хронічних шкірних хвороб, таких як екзема чи короста.

Важливо слідкувати за гігієною дитини та своєчасно реагувати на запальні процеси, не допускаючи приєднання бактеріальної флори .

Імпетиго є дуже заразним і легко передається через прямий контакт із ураженою шкірою або через предмети побуту, такі як рушники, одяг чи іграшки. Захворювання є більш поширеним серед дітей віком від 2 до 5 років, проте може виникати в будь-якому віці.

Основні форми імпетиго 

Клінічні прояви імпетиго варіюються залежно від типу захворювання.

Небульозне імпетиго характеризується виникненням дрібних гнійників або міхурців, які швидко лопаються, утворюючи характерні товсті жовті або медові кірки. Висип частіше локалізується на обличчі, особливо навколо носа і рота, але може також з’являтися на кінцівках або інших частинах тіла. Цей тип супроводжується свербежем і легким болем, але рідко викликає загальні симптоми, такі як лихоманка.

Бульозне імпетиго відрізняється утворенням більших міхурців, заповнених рідиною, які поступово мутніють і лопаються, залишаючи тонкі жовті кірки. Частіше уражається шкіра тулуба, а також шкіра рук і ніг. У дітей, особливо немовлят, ураження можуть виникати на великих площах шкіри.

Щілинне імпетиго (заїда)

Формується в куточках рота, очних щілинах або біля основи крил носа у вигляді млявої бульбашки. Він розкривається і виглядає як лінійна тріщина із зоною ерозії та мацерації.

Лікування заїд  у малюків має бути комплексним. Лікарі намагаються визначити причину запалення та виділити збудника, що викликав патологічний процесу. Комплексне лікування  включає місцеві засоби (антибактеріальні або протигрибкові мазі, загоювальні креми типу Левоміколю, Бепантену), загальну терапію (вітаміни групи B, заліза, цинку для зміцнення імунітету), дотримання гігієни рота та усунення причин (неправильний прикус, алергія), а найважливіше — консультацію лікаря.

Після загоєння висипань іноді залишаються тимчасові зміни пігментації, які можуть зникати протягом кількох тижнів.

Висновки

Піодермія — це бактеріальна інфекція шкіри, яка досить часто трапляється у дітей і зазвичай добре піддається лікуванню. Вона може виникати повторно, особливо якщо шкіра пошкоджена, дитина часто розчісує висип або має алергічні захворювання.

Щоб зменшити ризик рецидивів, важливо:

• своєчасно звертатися до лікаря при появі висипів або гнійничків;
• дотримуватися рекомендацій щодо лікування та догляду за шкірою;
• не займатися самолікуванням і не застосовувати антибіотики без призначення лікаря.

Правильний догляд за шкірою та виконання рекомендацій спеціаліста допомагають швидше одужати і запобігти повторним інфекціям.